Заплановане впровадження «податку на виведений капітал» (ПВК), який замінить поточний податок на прибуток підприємств (ППП), поряд із позитивними наслідками призведе до суттєвого зниження бюджетних доходів у короткостроковому періоді. Продумане бюджетування та фундаментальна реформа Державної фіскальної служби є необхідними для успішного запровадження ПВК.
Кабінет Міністрів схвалив законопроект про запровадження податку на виведений капітал (ПВК), який було підтримано Президентом. Тому запровадження нового податку виглядає досить вірогідним. Німецька консультативна група у співпраці із Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і консалтинговою компанією «Оттен Консалтинг» проаналізували економічні наслідки запровадження ПВК, а також вивчили міжнародний досвід із запровадження подібних податків. Про свої висновики, експерти розповіли на прес-конференції "Як вплине впровадження ПВК на стан бюджету", яка пройшла в Інтерфаксі 1 лютого 2018 року.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ
- Податок на виведений капітал фундаментально відрізняється від податку на прибуток підприємств
Основна відмінність полягає в тому, що базою сплати запланованого ПВК є операції із розподілення прибутку на користь неплатників ПВК. Натомість, базою сплати ППП є річний фінансовий результат компаній і податок сплачують із фінансового прибутку. Іншою важливою відмінністю є те, що збережений або реінвестований прибуток компаній не буде підлягати оподаткуванню за існування ПВК, що дає підстави прихильникам цього податку стверджувати, що запровадження ПВК призведе до вищих інвестицій та зростання. Ставку ПВК буде визначено у розмірі 15% для дивідендів та 20% для прирівняних платежів.
- Позитивний вплив на економічне зростання, ймовірно, буде обмеженим
ПВК створить певні позитивні стимули для компаній інвестувати кошти. Однак ми очікуємо лише обмеженого впливу на зростання. Для компаній в Україні податкова система не є найбільшою перешкодою для інвестицій. Поточні ставки ППП є нормальними в міжнародному порівнянні. Правила прискореної амортизації, які втратять силу в 2019 році, дозволяють миттєве списання великої частки інвестицій за поточної системи ППП, а тому їх можна продовжити.
- Поліпшення ділового середовища можливе завдяки спрощенню податкового адміністрування
Ми очікуємо, що адміністрування ПВК, базою оподаткування яким є операції, повинне були легшим, ніж адміністрування ППП. Навіть податкові перевірки, які сьогодні є найбільшим джерелом занепокоєння для компаній, в майбутньому будуть більш обмежені, оскільки вони стосуватимуться лише окремих операцій, а не всієї фінансової звітності компаній. В середньостроковому періоді це потенційно сприятиме поліпшенню ділового середовища і, отже, притоку інвестицій.
- Податкова реформа не заміняє потреби у комплексній реформі Державної фіскальної служби
Найбільше обмеження для інвестицій з боку компаній є інституційна неспроможність податкових органів. Корупція і брак достатніх навичок в Державній фіскальній службі (ДФС) шкодить інвестиціям суттєво більше, ніж самі податки. Комплексна реформа ДФС є необхідною для того, щоб розблокувати інвестиції та використати потенціал ПВК для простішого податкового адміністрування.
- У короткостроковому періоді очікуються суттєві бюджетні втрати
За оцінкою, запровадження ПВК у перший рік призведе до втрат бюджетних доходів у розмірі від 37 млрд грн до 47 млрд грн (1,2%-1,5% ВВП). Це станеться через кілька причин: 1) Податкова база ПВК є вужчою, ніж у випадку ППП; 2) Ставка ПВК в середньому є нижчою, ніж ставка ППП; 3) При існуванні ПВК компанії можуть відкладати сплату податків шляхом затримки у розподіленні прибутку. Очікуване падіння доходів відповідає досвіду інших країн, які запроваджували податок на розподілений прибуток.
- Продумане бюджетування є необхідним при ухваленні ПВК
Без компенсаційних заходів з боку бюджету сукупний вплив запровадження ПВК буде точно від’ємним. Хоча Україна суттєво просунулась вперед у фіскальній консолідації, її фіскальна ситуація залишається вразливою. Навіть при найбільшій втраті доходів, Уряд повинен забезпечити їх достатню компенсацію за рахунок або зниження видатків, або підвищення податків.
Пряма мова:
Девід Заха, член Німецької консультативної групи в Україні та основний автор аналізу:“Можна зазначити дві передумови для запровадження ПВК і забезпечення успіху такого кроку. Передусім, потрібним є продумане бюджетування: потрібно компенсувати втрати доходів, які виникнуть внаслідок такого кроку, або збільшенням податків, або зниженням видатків. По-друге, нагально необхідно подвоїти зусилля із фундаментального реформування ДФС.”
Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій: “Наш аналіз показує, що запровадження ПВК призведе до суттєвої втрати бюджетних доходів, які Україна отримує від оподаткування прибутку підприємств. Вплив на зростання та інвестиції може мати місце, але, найвірогідніше, буде обмеженим і матиме місце в середньостроковому періоді. Міжнародний досвід свідчить, що реформа буде успішною лише, якщо кроки із запровадження подібних змін – як-то впровадження ПВК – повинні бути елементом широкого комплексного пакету реформ.”
Томас Оттен, власник консалтингової компанії «Оттен Консалтинг», експерт Німецької консультативної групи, член робочої групи з підготовки законопроекту про ПВК: «Сьогодні лише 5% компаній сплачують податок на прибуток підприємств, що пояснює низькі доходи від цього податку по відношенню до ВВП. Є дві основні причини цього: 1) в Україні суттєві суми накопичених підприємствами збитків, які вони можуть переносити на майбутнє і тому не сплачують податки. При цьому, такі компанії можуть сплачувати дивіденди, що заборонено в Німеччині. 2) Незадовільне адміністрування податку. В ДФС немає спеціалістів, які можуть перевіряти звітність по МСФЗ, що, серед іншого, пов’язано із низькою заробітною платою працівників Служби».
Німецька консультативна група з питань економічних реформ: Група надає поради Уряду України з широкого кола економічної політики з 1994 року. Група фінансується німецьким Федеральним міністерством економіки та енергетики. Проект впроваджено консультаційною компанією BerlinEconomics.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД): Інститут – провідний український аналітичний центр, що спеціалізується на економічних дослідженнях та консультаціях з питань економічної політики. ІЕД був заснований у жовтні 1999 року провідними українськими політиками та Німецькою консультативною групою з питань економічних реформ.
